Anastasiya I. Kostyuk

Анатасія Іванівна Костюк народилася 2 люного 1935 року в сімї Івана та Тетяни Тивонюк в селі Ванжулів Лановецького району Тернопільської області.  Вона була першою дочкою в сім’ї, і батько назвав її Аністасією в честь своєї рідної сестри, але від самого народження кликав Надею. І так на протязі всього свого життя вона називалася Надя. Пізніше народилася дочка Ганна.

Батьки були добропорядними православної віри людьми, добрими господарями, мали чимало землі, худобу, велику пасіку, робітників. З приходом Радянської влади всю землю в полі відібрали для колгоспу.

Коли Євангельська вістка завітала в село, то першою до Господа прийшла мама Наді Тетяна, батько був не проти, та смерть підкосила його, і тому він не встиг стати в християнські ряди. Це були воєнні часи, самий важкий час для сім’ї, коли мама Наді залишилася вдовою, а двоє дочок сиротами. Але Бог був з ними і оберігав їх.

Навчаючись у школі, Надя була відмінницею, мала математичні здібності, але не мала можливості навіть закінчити середню школу, тому що вимушена була працювати, допомагаючи мамі і сестрі.

З малих літ Надя любила Господа, разом з мамою, сестрою і тьотьою ходили в зібрання. Коли підросла, співала в хорі в ведучих сопрано. А коли виповнилося 18 років, то вступила в завіт з Богом. Згодом Бог хрестив її Святим Духом.

1 травня 1955 року Надія одружилася з Федором Костюком, з яким прожила у щасливому шлюбі 65 років і 8 місяців. Господь подарував їм двох дочок, Галину та Неонілу. З 1960 року сім’я проживала в Ланівцях.

Надя дуже любила свою сім’ю, була доброю мамою, дружиною, господинею, а саме головне – була справжньою християнкою. На той час була місіонеркою для сусідів, свідчила про Христа та на роботі, де працювала помічником лаборанта на цукровому заводі.

На її долю випало чимало випробувань. В ті атеїстичні часи чоловік Федір Дем’янович був рукопокладений на дияконське, а потім і на пасторське служіння. Надія Іванівна знала, що може чекати її чоловіка та сім’ю, так як не один раз його викликали в КГБ, штрафували, проводили обшуки, погрожували ув’язненням, але Бог завжди заступався та проводив їх через різні випробування та труднощі.

Коли прийшла довгоочікувана свобода для християн, з ініціативи Федора Дем’яновича розпочалося будівництво молитовного будинку в Ланівцях. Активну участь у цій побудові приймала і Надія Іванівна приготуванням смачних обідів для працюючих. Живучи в містечку Ланівці, подружжя Костюків мали гарний новий будинок, навколо хати охайний город, садок та квітник з пахучими квітами. Надія Іванівна та Федір Дем’янович були гостинними людьми, часто в їхній дім приходили на бесіду не тільки брати з місцевої церкви, але й гості з обласної братерської ради.

Надія своєю привітною посмішкою, теплим словом, щирістю надихала оточуючих добротою, миром, і любов’ю. А як ніжно, по материнськи, любила своїх трьох онуків, душі в них не чаяла!

Емігрувавши в 1998 році в Америку, Надія з чоловіком Федором були членами Першої Української П’ятидесятницької церкви в місті Рентоні з 1999 року до останніх днів свого життя, ніколи не пропускали зібрань.

Вони були дуже щасливі народженню чотирьох правнуків, завжди їх благословляли. Разом з тим фінансово підтримували бідних та хворих людей в Україні, своїх односельчан, ніколи не забували родину та Ланівецьку церкву ХВЄ.

Після смерті дорогого чоловіка Надія все більше і більше відчувала втрату здоров’я, особливо слабнуло серце.

9 листопада 2021 року о 8 годині 30 хвилин ранку зупинилося серце Надії Іванівни, Бог забрав її в свої небесні оселі.

Надія Іванівна залишила у глибокому смутку дочку Галину з зятем Богданом, дочку Неонілу, трьох онуків, чотирьох правнуків, велику родину, церкву.

Світла і добра пам’ять про Вас, найдорожчу, таку милу і найдобрішу, рідну і люблячу маму, бабусю, прабабусю, родичку залишиться в наших серцях.

До зустрічі в небі!

«Я змагався добрим змагом, свій біг закінчив, віру зберіг. Наостанку мені призначається вінок праведности, якого мені того дня дасть Господь, Суддя праведний; і не тільки мені, але й усім, хто прихід Його полюбив»

2-ге Тим 4:7-8.

To send flowers to the family or plant a tree in memory of Anastasiya I. Kostyuk, please visit our floral store.